8 жовтня 2026 року Шведська королівська академія у Стокгольмі оголосила 76-річну канадську письменницю Енн Карсон лауреаткою Нобелівської премії з літератури. Нобелівський комітет обґрунтував рішення формулюванням: «за її сміливу та винахідливу творчість, яка в грайливому діалозі з класичною традицією створила нові форми для сучасної літератури». Карсон стала 122-ю лауреаткою в номінації «Література» від часу заснування нагороди у 1901 році; у 2025 році премію отримав угорець Ласло Краснагоркаї.
Що відомо про лауреатку
Карсон народилася 1950 року в Торонто, вивчала класичну філологію та роками викладала античну літературу. 1981 року вона опублікувала докторську дисертацію «Я ненавиджу і кохаю, отже я існую» (Odi et Amo Ergo Sum) і розглядала етимологію слів як відправну точку творчості. Серед відзнак — премії Ланнана (1996), Пушкарта (1997), стипендії Гуггенхайма (1998) і Мак-Артура (2000), поетичні премії Гріффіна (2001, 2014) і Т.С. Еліота (2001), премія ПЕН за поезію в перекладі (2010).
Твори та переклади в доробку
Карсон поєднує поезію, есеїстику, переклад і викладання. Її переклади з давньогрецької читаються як самостійні художні твори: фрагменти Сафо «Якщо ні, Зима» (2002), трагедії Софокла «Електра» (2001) і «Антігона» (2015), «Вакханки» Евріпіда (2015). Серед поетичних книжок — віршований роман «Автобіографія червоного» (1998), збірка «Пливи» (2016) із 22 окремих книжечок і «Неправильна Норма» (2024) з перформативним принципом. Оголошення 8 жовтня ввійшло до Нобелівського тижня, який триває у Стокгольмі з 6 по 13 жовтня.
Залишити відповідь