Німецька спеціалістка з освіти та розвитку Сібілла Рідміллер, яка приїхала до Танзанії на початку 1980-х років і працювала в освітніх проєктах, 21 квітня 1991 року під час плавання поблизу Занзібару виявила безлюдний острів Чумбе з майже недоторканим кораловим рифом, заростями морської трави, мангровою печерою, скам’янілим кораловим лісом, історичним маяком і покинутими будівлями. Природне середовище острова значною мірою збереглося завдяки обмеженому доступу та колишньому військовому використанню, тоді як рифи узбережжя Танзанії на початку 1990-х років зазнавали значного впливу рибальства, зокрема з використанням динаміту. Рідміллер вклала власні заощадження в захист острова та запропонувала модель, за якої екологічний туризм фінансуватиме охорону природи та просвітницькі програми.
Роль Chumbe Island Coral Park і переговори з урядом
У 1991–1994 роках організація Chumbe Island Coral Park, яку представляла Рідміллер, вела переговори з урядом Занзібару щодо офіційного статусу території. 24 грудня 1994 року кораловий риф Чумбе офіційно оголосили зоною «забороненого вилову», що означало заборону рибальства та іншої діяльності, пов’язаної з експлуатацією природних ресурсів. Управління заповідником площею близько 30 гектарів коралового рифу та пов’язаних морських середовищ доручили Chumbe Island Coral Park. Чумбе став першим керованим морським парком Танзанії та одним із перших прикладів приватно створеної й керованої морської заповідної території.
Місцеві рейнджери, еко-готель і освітні програми
Колишніх рибалок з регіону навчали та наймали для роботи доглядачами заповідника. На острові з’явилися освітній центр та невеликий екологічний готель, будівлі якого створювали з мінімальним впливом на довкілля: використовували сонячну енергію, системи збору дощової води, компостні туалети та очищення стічних вод. Екотуризм на Чумбе розпочався у 1998 році, а доходи від відвідувачів спрямовували на управління заповідником та екологічну освіту, а не на приватне збагачення. На острів почали приїжджати учні місцевих шкіл, де вони вивчали коралові рифи, морські трави, ліси та морських мешканців; до програми залучили й вчителів, щоб екологічні уроки продовжувалися після повернення дітей на материк.
Залишити відповідь